Роберт
Дж. Ліберман, Географічний факультет,
Університет
Джорджії, Атенс, Джорджія 30602-2502 США.
[ Контакт ] [ Література ] [ English version ] [ ф о т о ! ]
Це набуває особливої ваги зараз, коли в пострадянській Україні суспільство зневажає багаті культурні традиції і дивиться крізь пальці на знищення унікальних природних територій. І ці куточки природи, колись передбачливо захищені, можуть тепер безповоротно зникнути внаслідок пошматування їх господарськими угіддями. Для зменшення небезпеки і збереження ще на довгий час цілісності цієї екологічної системи потрібно застосувати комплексну програму охорони навколишнього середовища, яка б припинила фрагментацію території заповідника та стримувала господарське освоєння прилеглих земель. Подібні заходи змогли б забезпечити:
У своїй праці я вивчаю можливість використання цих районів з обопільною корисністю (захист вододілу, традиційна сільськогосподарська діяльність, forestry, туризму, збереження флори, і т.д.), розглядаючи варіант перетворення цих земель на своєрідну критичну масу, яка б забезпечила нерозривність екологічної системи Карпатського регіону в цілому. Успіх цього проекту може бути забезпечений лише продуманими діями з охорони навколишнього середовища з використанням як українського, так і міжнародного досвіду, а також формуванням нової концепції існування, беручи до уваги, що в найближчі десятиліття цей регіон Центральної Європи зазнає значних змін, бажаних (не бажаних). Успіх цієї кампанії міг би сприяти збереженню багатого природного і культурного спадку регіону, а також збагатити світовий досвід проведення заходів з охорони природи.1) покращені можливості для освоєння інших економічно цінних територій, які не будуть порізані частинами заповідника;
2) м’який перехід від територій, що охороняються, до господарських земель;
3) позитивний вплив, що його може мати правильне ведення господарської діяльності людини на природні системи;
4) збереження культурних традицій місцевого населення, тісно пов’язаних з природним фактором.