В Українських Карпатах збереглись найбільші за площею в Європі ліси помірного поясу, які ще не зазнали згубного впливу цивілізації, чому сприяла широка і добре організована система державних заповідників і заказників в поєднанні з гармонією співжиття з природою місцевого населення з його глибокими культурними традиціями. Цей природний заповідник має надзвичайну вагу для збереження природи регіону, проте освоєння прилеглих територій, поряд зі зростаючою зневагою місцевого населення до них, може призвести до того, що ці острови природи будуть дедалі зменшуватись.

    Це набуває особливої ваги зараз, коли в пострадянській Україні суспільство зневажає багаті культурні традиції і дивиться крізь пальці на знищення унікальних природних територій. І ці куточки природи, колись передбачливо захищені, можуть тепер безповоротно зникнути внаслідок пошматування їх господарськими угіддями. Для зменшення небезпеки і збереження ще на довгий час цілісності цієї екологічної системи потрібно застосувати комплексну програму охорони навколишнього середовища, яка б припинила фрагментацію території заповідника та стримувала господарське освоєння прилеглих земель. Подібні заходи змогли б забезпечити:

1) покращені можливості для освоєння інших економічно цінних територій, які не будуть порізані частинами заповідника;
2) м’який перехід від територій, що охороняються, до господарських земель;
3) позитивний вплив, що його може мати правильне ведення господарської діяльності людини на природні системи;
4) збереження культурних традицій місцевого населення, тісно пов’язаних з природним фактором.

    У своїй праці я вивчаю можливість використання цих районів з обопільною корисністю (захист вододілу, традиційна сільськогосподарська діяльність, forestry, туризму, збереження флори, і т.д.), розглядаючи варіант перетворення цих земель на своєрідну критичну масу, яка б забезпечила нерозривність екологічної системи Карпатського регіону в цілому. Успіх цього проекту може бути забезпечений лише продуманими діями з охорони навколишнього середовища з використанням як українського, так і міжнародного досвіду, а також формуванням нової концепції існування, беручи до уваги, що в найближчі десятиліття цей регіон Центральної Європи зазнає значних змін, бажаних (не бажаних). Успіх цієї кампанії міг би сприяти збереженню багатого природного і культурного спадку регіону, а також збагатити світовий досвід проведення заходів з охорони природи.

 

---

[ rjl ]  [ contact ]  [ lslbi ]